свідчення

(кого/чого) імен. сер. роду

мет.

1. факт, річ, обставина, що підтверджує щось

2. повідомлення про щось, підтвердження чогось

3. давання показань на суді або допиті; показання свідка

свидетельство

¤ за свідченням -- по свидетельству