іржати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

літ., екон.

Дієприслівникова форма: іржавши, іржучи

1. кричати (про коня)

2. (перен.) голосно, нестримно смiятися

ржать

Деепричастная форма: ржя