ініціатива

(кого/чого) імен. жін. роду

екон.

1. перший крок у якiй-небудь справi; почин

2. здатнiсть висувати новi iдеї, пропозицiї; умiння самостiйно розпочинати яку-небудь справу

инициатива

¤ з iнiцiативи -- по инициативе

¤ перехопити iнiцiативу -- перехватить инициативу