часом
прислівник
1. те саме, що "іноді"
2. випадково, ненароком
порой
=============
від слова: час {-у}
імен. чол. роду
1. (філос.) одна з основних об'єктивних форм існування матерії
2. тривалість існування явищ іпредметів
3. проміжок, відрізок у послідовній зміні годин, днів, років, протягом яких щось здійснилося
4. історичний період у розвитку природи ілюдства
время сущ. ср. рода
¤ довгий час -- длительное время
¤ гаяти час -- тратить время
¤ у свій час -- в свое время
¤ ближчим часом -- в ближайшее время
¤ під час -- во время
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me