турне

імен. незмін.

мист.

подорож, поїздка круговим маршрутом

турне сущ. ср. рода неизм.

=============

від слова: турнути(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: турнувши

турнуть

Деепричастная форма: турнув