тупіти

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: тупівши, тупіючи

1. ставати тупим; тупитися

2. (перен.) переходити в стан отупіння, ставати некмітливим

тупеть

Деепричастная форма: тупея