стукати(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

заст.

Дієприслівникова форма: стукавши, стукаючи

1. створювати стук, шум при ударах

2. сильно битися, пульсувати внаслідок збудження

стучать

Деепричастная форма: стуча

¤ стукати у двері -- стучать в дверь