ствердіти

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: ствердівши

1. стати твердим

2. (перен.) стати суворим, рішучим

3. (лінгв) втратити м'якість, стати твердим

отвердеть

Деепричастная форма: отвердев