старіти(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: старівши, старіючи

1. ставати старим або старішим

2. ставати застарілим

3. (спец.) змінювати свої форми і властивості під впливом умов або з бігом часу

стареть

Деепричастная форма: старев, старея