сперечатися

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: сперечавшись, сперечаючись

1. вести суперечку, доводячи щось

2. відстоювати своє право на щось, на володіння чимсь

3. (перен.) не поступатися перед ким-, чим-небудь якимись якостями, властивостями;

суперничати

спорить

Деепричастная форма: споря

¤ не буду сперечатися -- не буду спорить