розум -у

імен. чол. роду, тільки одн.

1. здатність людини мислити, відображати іпізнавати об'єктивну дійсність

2. те саме, що мислення

3. зміст, значення чогось

4. (перен.) людина, група людей, що характеризуються високими розумовими здібностями

ум

¤ живий розум -- живой ум

¤ при повному розумі -- при здравом уме