розлучити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: розлучивши

1. примусити розійтися, відійтиодин від одного

2. роз'єднати, відділити одне від одного

3. розірвати чий-небудь шлюб

4. відділити по одному від гурту; вилучити

развести

Деепричастная форма: разведя