розлив -у

(кого/чого) імен. чол. роду

разлив

¤ вино нового розливу -- вино нового разлива

=============

від слова: розлити(ся)

(кого/що)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: розливши

разлить

Деепричастная форма: разлив