прямувати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: прямувавши, прямуючи

1. іти, простувати

2. пролягати, простягатися в певному напрямку

направляться

Деепричастная форма: направлявшись, направляясь