простежувати(ся)

(ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: простежувавши, простежуючи

1. спостерігаючи за кимсь, чимсь, виявляти, з'ясовувати щось

2. (неперех.) стежити поглядом за рухом когось, чогось

3. досліджувати, вивчати щось

прослеживать

Деепричастная форма: прослеживая