прорив -у

імен. чол. роду

дія/процес

від слова: прорвати, проривати

- наступальна воєнна операція

- порушення графіка роботи

прорыв

=============

від слова: прорити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: проривши

прорыть

Деепричастная форма: прорыв