проговорити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: проговоривши

1. виголошувати

2. говорити якийсь час

3. не помічати, пропускати щось, захопившись розмовою

проговорить

Деепричастная форма: проговорив