прирікати(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: прирікавши, прирікаючи

1. визначати кому-небудь якусь долю, переважно недобру, засуджувати до чогось

2. провіщати що-небудь комусь

3. своїми діями, впливом спричиняти комусь щось негативне

4. те саме, що примовляти

обрекать

Деепричастная форма: обрекая

¤ прирікати на вимирання -- обрекать на вымирание