прагнути

(кого/чого) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: прагнувши, прагнучи

1. дуже хотіти чого-небудь

2. намагатися зробити щось

стремиться

Деепричастная форма: стремясь

¤ прагнути до ідеалу -- стремиться к идеалу