потурати

(кому/чому) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: потуравши, потураючи

1. не перешкоджати комусь робити щось недозволене

2. не звертати уваги, не зважати

потворствовать

Деепричастная форма: потворствовав, потворствуя

¤ потурати найгіршим звичкам -- потворствовать худшим привычкам