поразка

імен. жін. роду

результат дії

1. розгром війська в бою

2. (перен.) невдача в боротьбі за щось

поражение кого-чего, от кого-чего сущ. ср. рода

¤ завдати поразки -- нанести поражение

¤ зазнати поразки -- потерпеть поражение

¤ призводити до поразки -- приводить к поражению