поньокувати
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: поньокувавши, поньокуючи
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: поньокувавши, поньокуючи