поникати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: поникавши, поникаючи

1. схилятися, пригинатися

2. опускатися донизу; обвисати

3. втрачати силу, енергію, жвавість, бадьорість

поникать

Деепричастная форма: поникая