полегкість
імен. жін. роду, тільки одн.
від слова: полеглий
снисхождение кого-чего к кому-чему сущ. ср. рода, только ед.ч.
¤ не заслуговувати на полегкість -- не заслуживать снисхождения
¤ з полегкістю -- с облегчением
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me