покора

(кого/чого, кому/чому) імен. жін. роду

беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги; шаноблива підлеглість

покорность

¤ покора перед законом -- покорность перед законом

¤ виходити з покори -- выходить из повиновения