подумати(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: подумавши

1. дійти до якоїсь думки; зробити умовивід

2. (неперех.) спрямувати свої думки на когось, щось

3. задумати, вирішити зробити щось

4. заглибитися в думки, роздуми; замислитися

5. промовити в думці що-небудь

6. думати якийсь час

7. виявити турботу

подумать

Деепричастная форма: подумав

¤ хто б міг подумати -- кто бы мог подумать