подзвонити

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: подзвонивши

1. викликати дзвінком

2. (неперех.) дзвонити якийсь час

позвонить

Деепричастная форма: позвонив

Источник: Украинско-русский словарь на Gufo.me