подзвонити
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
Дієприслівникова форма: подзвонивши
1. викликати дзвінком
2. (неперех.) дзвонити якийсь час
позвонить
Деепричастная форма: позвонив
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me