поговорити

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: поговоривши

1. з'ясувати що-небудь в розмові з кимсь

2. говорити якийсь час

поговорить

Деепричастная форма: поговорив

¤ гостро поговорити -- остро поговорить