перешкодити

(кому/чому) дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: перешкодивши

бути перепоною для чого-небудь

воспрепятствовать

Деепричастная форма: воспрепятствовав

¤ одно одному не перешкодить -- одно другому не помешает