перемогти

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: перемігши

1. вигравати бiй або вiйну; наносити супротивнику поразку

2. (перен.) виходити переможцем iзтруднощiв, важкого становища, долати якi-небудь перешкоди

победить

Деепричастная форма: победив

¤ перемогти у боротьбi -- победить в борьбе