перегукуватися

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: перегукувавшись, перегукуючись

1. обмiнюватися голосними криками, словами

2. (перен.) бути схожим на кого-, що-небудь, нагадувати когось, щось

перекликаться

Деепричастная форма: перекликаясь