осягти

(кого/що, кого/чого) дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: осягши

1. охопити, обійняти з усiх бокiв

2. (перен.) вивчити, твердо засвоїти що-небудь; опановати

постичь

Деепричастная форма: постигши

¤ осягти розумом -- постичь умом

¤ осягти неосяже -- постичь необъятное;