обумовлювати(ся)

(кого/що, ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: обумовлювавши, обумовлюючи

1. те саме, що зумовлювати

2. (чим) ставити в залежнiсть вiд певних умов

обуславливать

Деепричастная форма: обуславливав, обуславливая