обранець

імен. чол. роду, жив.

1. особа, обрана до органiв влади для виконання яких-небудь обв'язкiв

2. той, кому вiддається в чомусь перевага серед iнших

3. людина, вiд природи надiлена чимось недосяжним для iнших (талантом, щастям)

избранник