образити

(кого/що, ким/чим)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: образивши

1. зневажливим висловлюванням, негарним вчинком завдати кому-небудь душевного болю,

моральної травми

2. скривдити

3. (перен.) неприємно схвилювати, збентежити, роздратувати

обидеть

Деепричастная форма: обидев