нудьгувати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: нудьгувавши, нудьгуючи

1. вiдчувати нудьгу

2. непокоїтися, журитися

скучать

Деепричастная форма: скучая

¤ нудьгувати без роботи -- скучать без работы

¤ нудьгувати за батькiвщиною -- тосковать по родине