нудьга

імен. жін. роду, тільки одн.

1. стан, викликаний бездiяльнiстю, вiдсутнiстю розваг

2. стан, викликаний одноманiтнiстю обстановки

3. (за ким-чим) туга, журба

скука

¤ страшенна нудьга -- страшная скука