настигати

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: настигаючи

1. наздоганяти когось, щось пiд час руху

2. (неперех.) приходити, прибувати кудись, з'являтися десь

3. (неперех.) наступати, наближатися (про час, подiю, стан)

4. (неперех.) ставати спiлим

5. траплятися з ким-небудь (про горе, нещастя)

настигать

Деепричастная форма: настигав, настигая