напрям -у

імен. чол. роду

направление сущ. ср. рода

¤ напрям думок -- направление мыслей

¤ напрям обертання -- направление обращения

¤ головний напрям -- главное направление

¤ літературний напрям -- литературное направление

=============

від слова: напрямити(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: напрямивши