наполягати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: наполягавши, наполягаючи

наполегливо вимагати, добиватися вiд кого-небудь виконання чогось

настаивать

Деепричастная форма: настаивав, настаивая

¤ наполягати на своєму -- настаивать на своем