накладати(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: накладавши, накладаючи

1. покривати зверху чим-небудь

2. наносити на яку-небудь поверхню тонкий шар чого-небудь (про фарбу, лак та iн)

3. (перен.) робити певний вплив, залишати слiд

4. зобов'язувати що-небудь робити

5. класти що-небудь у якiй-небудь кiлькостi

накладывать

Деепричастная форма: накладывав, накладывая

¤ накладати обмеження -- накладывать ограничения

¤ накладати штраф -- налагать штраф

¤ накладати вiдбиток -- налагать отпечаток