наголосити(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: наголосивши

1. силою голосу чи пiдвищенням тону видiляти склад у словi або слово у реченн

2. (перех. i неперех., що, на чому) видiляти, пiдкреслювати, ставити на перший план якусь думку,

якесь положення

подчеркнуть

Деепричастная форма: подчеркнув

¤ наголосити на цьому -- подчеркнуть это