набіг

імен. чол. роду

набег

=============

від слова: набігти

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: набігши

набежать

Деепричастная форма: набежав

Источник: Украинско-русский словарь на Gufo.me