набухати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: набухавши, набухаючи

1. збiльшуватися в об'ємi, розпухати

2. розширюватися, роздаватися

3. переповнюватися чим-небудь

набухать

Деепричастная форма: набухав, набухая