набридати

(кого/чого, кому/чому) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: набридавши, набридаючи

ставати неприємним, нудним, через одноманiтнiсть; надокучати

надоедать

Деепричастная форма: надоедав, надоедая