міркувати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: міркувавши, міркуючи

1. заглиблюватися думками в що-небудь; розмiрковувати

2. думати, роблячи певнi висновки; обмiрковувати

3. розумiти, усвiдомлювати щось

размышлять

Деепричастная форма: размышляя

¤ мiркувати про майбутнє -- размышлять о будущем