манірничати
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: манірничавши, манірничаючи
манерничать
Деепричастная форма: манерничав, манерничая
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: манірничавши, манірничаючи
манерничать
Деепричастная форма: манерничав, манерничая