личити

(кому/чому) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: личивши, личачи

1. (кому-чому) гармонувати з зовнiшнiстю; бути до лиця

2. вiдповiдати установленим правилам, звичаям, певному становищу

подобать

Деепричастная форма: подобая

¤ як личить -- как подобает