коштувати

(кого/що, кого/чого) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: коштувавши, коштуючи

1. мати певну ціну, вартість у грошовому вираженні

2. вимагати певних грошових витрат; обходитися в якусь ціну

стоить

Деепричастная форма: стоя