клопіт

імен. чол. роду

1. неспокiй, хвилювання, зумовленi чим-небудь; турбота, тривога

2. заняття, справа, робота, пов'язанi з труднощами їх виконання

3. обтяжливий обов'язок, тягар

4. (розм.) певна справа, дiлова потреба

хлопоты сущ.

¤ взяти на себе клопiт -- взять на себя хлопоты

¤ завдати клопоту -- причинить хлопоты

¤ не було клопоту -- не было печали